І сміх, і сльози...наших душ рубці
Не видадуться втіленням тату.
Ще й жарт підкинуть, буцімто святу
Корову в дар, купатись в молоці.
Зневажливе слівце отут, чи там,
За нас усі вже пройдено шляхи,
А що серця зотліли до трухи,
Давно забули, як і "аз воздам".
А лемент про любов, про рідний край?
Від сорому(не вмію ТАК любить),
Я паленію і горю в ту мить,
Коли моя душа вчиняє страйк.
І сміх, і сльози - пафосні слова.
А що кохання? - глум, банальність,бач.
У лицемірства - крокодилыв плач,
Бо на плечах, здається, булава.
А голови- за вітром у світи,
Шукаючи притулку у небес,
Хоча б скоріше Ти уже воскрес,
Одна надія в цім бедламі - Ти...
24.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615637
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Ліна Ланська