Коли любов мине:
Розтане, наче сніг -
Не відпускай мене,
На перехрест доріг!
Не відпускай мене
Із серця назавждИ!
Незгода промайне -
І не лишить сліди.
ПР: Не відпускай, не відпускай!
Для мене щастя - саме ти!
Не відпускай, не відпускай
Мене в обійми самоти!
Не відпускай, не відпускай
Мене від себе ні на мить!
Не відпускай, не відпускай!..
Бо серце мріями щемить.
Незгода промайне -
Повернеться любов.
Кохання чарівне
Розквітне в серці знов.
Поверне нам весна
Замріяний розмай.
Не зрадить нас вона -
Мене міцніш тримай!
ПР: Не відпускай, не відпускай!
Для мене щастя - саме ти!
Не відпускай, не відпускай
Мене в обійми самоти!
Не відпускай, не відпускай
Мене від себе ні на мить!
Не відпускай, не відпускай!..
Бо серце мріями щемить.
© Copyright: Дмитрий Град, 2014
Свидетельство о публикации №114111209849
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2015
автор: град