Держава нам бреше. Запам’ятай це навіки. Не вір тим, хто буде говорити тобі про державну роботу, як про гарантію твого прибутку. Сказати тобі, що таке держава? Держава це ракова пухлина на і без того нездоровому тілі. Вона тебе використає, висмокче з тебе твої соки і виплюне тебе. Знаєш чому?
Тому що ти непотріб. А навіщо одному непотребу інший? Все, твоя користь закінчилась. А скупа єврейська система занизить її вартість на пенсії. В тобі незацікавлені. Тебе годують обіцянками, брехнею і всіляким другосортним лайном, щоб ти думав, що все прекрасно. Так, в тих, хто там наверху все прекрасно. Лишень ритм їхнього життя набрав таких традиційних обертів, що сповільнитись їм не дадуть такі ж самі виродки. Гальмуючих замінять шустріші. Стабільність…
А ти?
А тобі по факту не все одно, через кого віддавати державі здоров’я, молодість? Життя? Віддавати всього себе?
А що взамін?
Я тобі скажу – Нічого. Знаєш чому? Ти просто непотріб. Раз таких як ти мільйони твоя собівартість для держави падає. От чому по твоєму держава намагається перетворити всіх на сіру масу? Тому що особистість їй невигідна. Сіра маса – саме то. Таке собі клонування індивідів. Ми по одному всі – різносторонні особистості з багатим, або не дуже, внутрішнім світом. А всі разом ми – маса. Крупинки гречки не рахують, якщо їх багато, а от пляшка хорошого вина рахується кожна окремо. І це при тому, що від гречки тобі користі більше. Так, в хорошого вина процес приготування довгий і складний, але ним ти ситий не будеш…
А ми цього не бачимо. Ми не бачимо очевидного. Так, я тобі це кажу. Ти – сліпий. Тебе задурили імітацією свободи, свободою слова, терпимістю до нац-меншинств, політ коректністю і другим лайном, котре ти жереш. І ти наїдаєшся цим так, що не бачиш нічого за цією ширмою. Фішка в тому, малий, що поки ти голодний і босий – ти шариш. Патріотизму навчають ще зі школи. І навчають так сліпо, що ти перестаєш в ньому розбиратись. Для тебе всі вороги. Москалі, жиди, хачі, чурки – все це для тебе вороги, непотріб. Такий самий, яким для держави є ти…
Знаєш для чого тобі свобода слова? Тому що сидіти і пиз*діти можна весь час, але робити ніхто нічого не буде. Навіщо? Язиком тріпати легше ніж щось змінити. Кляни їх, обзивай – їм по боку. Вони наживаються на тобі, смокчуть з тебе кров. Закони для вас написані по різному.
А інформація…
Інформація це повія, що переходить від того, хто заплатить більше. Вона розкине, ноги, нагнеться раком, зробить все, щоб клієнт був задоволений. Вона підстроїться під будь-які вимоги, ти головне плати. Вона наче розбавлена фарба, наче фальшивий звук, розбавляй та викривляй як хочеш, все одно нічого справжнього не залишилось. Якщо б вона була чесною, то різні СМІ не диктували б її по-різному. В правди лише одна версія. Не дві, не три, не півтори. Одна. Решта – всього лише види брехні.
Згадай це, коли слухатимеш те ла*но, що так щедро тобі заливатимуть в вуха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2015
автор: Тост