Анна.

Анна  любить  свій  чай,
І  мріяти  про  все  на  світі.
Може  не  знав,  тепер  знай,
Вона  -  це  ясне  ніжне  літо.

Анна  любить  далеко  літати
Без  допомоги  зі  сторони.
Коли  будеш  її  чекати,
Обережно  –  її  політ  не  зупини.

Любить  Анна  котів  і  собак,
Любить  сонце,  небо  і  природу.
І  жадає,  і  прагне  сильно  так,
Щоб  думки  були,  як  чисті  води.

Анна  загублена  між  книг,
Вона  шукає  в  історіях  добро,
Бо  добра  не  вистачає  без  них.
Порядок  рутини  його  переборов.

Анна  хоче  щирої  правди.
Ні  обманам  -  Анну  не  кривди,
Коли  не  любиш,  павутин  не  плети:
Вона  побачить.  Мовчи  та  пропади.

Анна  має  один  улюблений  дім,
Та  довго  не  буває  Анна  в  нім.
Її  носить  доля  по  містах  і  селах.
І  не  так  багато  аж  днів  веселих,

Й  скоро  знову  переїжджати  пора  –
Анна  сміється  сьогодні  і  сміялась  вчора.
В  її  пам’яті  багато  ледь  вловимих  моментів,
І  радості  і  досвіду,  і  щастя  й  сентиментів.

Анна  може  влаштувати  безлад,
Слухати  рок  і  джаз,  їсти  шоколад,
Сидіти  весь  день  писати,  вірші  читати,
А  потім  раптово  піти  за  місто  гуляти.

Анна  любить  тих  і  те,  що  не  вбиває,
Вона  у  світле  ще  вірить,  глибоко  десь.
Десь  глибоко  ненависть  її  стихає,
Там  сила  і  –  на  її  пальцях  планет  вісь
Обертається.  Може  тепер  Анна  себе  пізнає?

Анна  любить,  не  любить,  помиляється,
Сумує,  прощає  і  просить  пробачення.
Анна  не  хоче,  але  всяке  трапляється.
Привітай  Анну  в  день  її  народження,
Вона  цей  день  любить,  хай  посміхається.


_______________

Анна  любит  свой  чай,
И  мечтать  обо  всём  на  свете.
Может  не  знал,  теперь  знай,
Она  –  это  ясное  нежное  лето.

Анна  любит  далеко  летать
Без  помощи  со  стороны.
Когда  будешь  её  ждать,
Осторожно  –  её  полёт  не  останови.

Любит  Анна  котов  и  собак,
Любит  солнце,  небо  и  природу.
И  жаждет,  и  стремится  сильно  так,
Чтобы  мысли  были,  как  чистые  воды.

Анна  потеряна  между  книг,
Она  ищет  в  историях  добро,
Ибо  добра  не  хватает  без  них.
Порядок  рутины  его  переборол.

Анна  хочет  искренней  правды.
Нет  обманам  -  Анне  не  причини  обиды,
Когда  не  любишь,  паутин  не  плети:
Она  увидит.  Молчи  и  иди.

Анна  имеет  один  любимый  дом,
Но  долго  не  бывает  Анна  в  нём.
Её  носит  судьба  по  городам  и  сёлам.
И  не  так  много  уж  дней  весёлых,

И  скоро  вновь  переезжать  пора  –
Анна  смеется  сегодня  и  смеялась  вчера.
В  её  памяти  много  едва  уловимых  моментов,
Радости  и  опыта,  щастья  и  сентиментов.

Анна  может  устроить  беспорядок,
Слушать  рок  и  джаз,  поесть  шоколадок,
Сидеть  весь  день  писать,  стихи  читать,
А  потом  внезапно  пойти  за  город  гулять.

Анна  любит  тех  и  то,  что  не  убивает,
Она  в  светлое  ещё  верит,  глубоко  где-то.
Где-то  глубоко  ненависть  её  утихает,
Там  сила  и  –  вокруг  осей  вращаются  планеты
На  пальцах  её.  Может  теперь  Анна  себя  познает?

Анна  любит,  не  любит,  ошибается,
Грустит,  прощает  і  просит  прощения.
Анна  не  хочет,  но  всякое  случается.
Поздравь  Анну  в  день  её  рождения,
Она  этот  день  любит,  пусть  улыбается.

18.10.2015
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615262
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: Dingo Барський