Життя підкидає до неба...
Далеко за найвищі з хмар –
Там сонце сліпить, вітер ломить ребра.
Де вітер вщухне – спалює величний жар...
Що далі вгору, то дихати людині важче.
Її зжимає простір звідусіль...
Вона гадає колись все зміниться на краще,
Але, що ближче до зірок, то гірший з неї звір.
18.01.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615192
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: Alex Storozhuk