***

Цей  день,  як  біле  полотно.
Я  йду  неспішною  ходою,
Думки  жену  перед  собою
І  чисті,  й  світлі,  як  сукно.
Самого  неба  бачу  дно!
І  дивно  так,  мов  народилась,
Мов  з  цілим  світом  поріднилась.
І  світ  мій  –  дім,  і  всі  –  брати
Хрещені  кров’ю  пресвятою,
І  мир  у  нас  над  головою,
І  злотом  вишиті  хрести
На  душах  наших  небезгрішних.
Незримі  міти,  іх  Всевишній,
Нам  на  чоло  перстом  кладе,
І  до  причастя  нас  веде…
Я  йду  й  ковтаю,  мов  вино
Небесне  Світло,
Що  зійшло.
2008р.
фото  з  інтернету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615085
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: isabel