туманні околиці вгледіти вдосталь -
поки відчалюєш, встоїш на місці
білі сузір'я випрошуть ночі,
бо в темноті видно не гірше
дику ущелину море залиє,
вгледиш, куди перекочують хвилі
шумно від голосу
тихо віджили
стоптані мандрівники
вітер гріє
першопрохідців й останніх на варті
випнутих з дому повторами дат
пахнуть водою й піском дошки часу -
стертих причалів, холодних кімнат
море збирає докупи
і стогне
стукає в беріг зап'ястя води
шиї звертають недоспані мачти
нам би сюди
нам би сюди...
21.10.15, Коломия #dysonansne
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2015
автор: Іванна Шкромида