Як в Содомі – блудно і огидно!
Просвітку – не чутно і не видно...
Мати Божа! Що ж це насувається?
Все сміття до влади пробивається!
Не достойні саги а чи повісті,
а таке... без честі і без совісті,
мов безликі маски, непроявлені
чи брудними справами знеславлені,
невідомо як і звідки взялися...
Де ж розумні й чесні подівалися?
Тупомордя нагле неприкрито
рветься до всевладного корита,
а на лобі вже тавро накладене:
"ПОСПІШАЮ ВКРАСТИ НЕДОКРАДЕНЕ"...
В чварах Україна задихається,
а народ... На що він сподівається,
масово продаючись за сотню?..
Топчемось по нашій світлій СОТНІ
й тисячах загиблих і поранених
(через тих же темних, одурманених)!
Оповиті обіцянок хмарою,
досі залишаємось отарою.
Ніби й болю напились по вінця ми,
та не стали досі українцями,
якщо знову банду собі виберем...
Сором України – наші вибори!
21.10.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614856
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Світлана Моренець