[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SjYEhB1TsuI[/youtube]
Осінній вечір опустивсь на хати.
Неспокій поселився у душі,
Бо я не знаю, що тобі сказати...
В цій непростій життєвій метушні.
Ми мовчки розмовляємо у тиші.
І кожен, мабуть, дума про своє.
Та помисли літають найчистіші,
І кожен з нас думки оці збагне.
Про що ти зараз думаєш, коханий,
Що осені короткі теплі дні,
Що вечір цей туманами убраний?
Ну що сказать тоді хотів мені?
Красиво падає у танці жовтий лист,
Нема надії вЕсну повернуть.
Та вдячна я тобі все ж, падолист.
Я так боюсь й цю осінь проминуть..
Я бачу радість в шелесті травинки,
У подиху мрійливім вітерця.
А щастя, хто узнає хоч хвилинку,
Цвістиме в серці довго... до кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Н-А-Д-І-Я