МАЛАХІТОВА БЕЗОДНЯ

як  опиратися?  
безсилий
так  солодко  п  ́янить  дурман
і  ледь  помітно  невловимо
злітають  вії  полохливо
а  там  під  віями  -  туман

і  в  малахітову  безодню
(лиш  крок  ступити  -  і  пропав)
зриваюся-лечу  сьогодні
безтямно  -  п  ́яний  і  голодний
у  відблиски  твоїх  заграв

у  зелень...  нею  оповитий
я  розчиняюся  навік
і  вже  не  знаю  що  робити?
мені  не  дихати  не  жити
без  того  світла  з-під  повік!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Хлопан Володимир (slon)