Прийшла весна, за нею буде літо,
І згине спомен смутку й самоти,
Я знову посаджу пахучі квіти
І знову ніжно посміхнешся ти.
І буде літо сповнене піснями,
Яскравим сонцем і рясним дощем,
Приїдем знову всі до тата й мами,
У рідний двір зарослий споришем.
Каштан розлогий нас усіх накриє
Схова від спеки, втоми і дощу,
Вдихну це щастя і уже ніколи
Собі я в душу смуток не пущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: Валентина Антоненко