На старих фотокартках живе наше щастя –
Пожовкле від світла, від сонця й тепла.
Я хочу назад повернутись до квітня,
До першого снігу, до першого дня.
Прожити все знову по колу спочатку.
Крутилася й крутиться клята земля.
Мені б знов літати, вловивши сніжинку
Сміятись, казати, що ти не моя.
Нам смішно з тобою, сьогодні нас двоє,
А що ж буде завтра? Відгадка – проста.
Ми творим минуле, майбутнє й сучасне,
«Ми» – знову загадка не з цього життя.
12 – 13.10.2015
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#триКУТник
Із циклу поезій "Вірші на серветках в куточку"
Більше текстів тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/G0L5tu8F8YU[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Kukhta Bohdan