я тобі довжна себе...
за роки́, що прожиті не разом,
і за серця твого́ нервні спазми,
за любов, що морщинкою стала,
і за те, що не поряд зростала,
за всі весни сумні, без цвітіння,
за дорогу, твою, по камінню,
за тривожні, безсонячні ранки,
і за вічну, між нами, мовчанку,
за події, що нас віддаляли,
за думки, що надію розп'я́ли...
я життя тобі довжна, коханий,
прийми і прости... небо нас обвінчало
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: корозлик