На віки

Кохання  принеслось,  немов  на  крилах
Приносять  дітлахів  стрімкі  лелеки,
Або  піднесене  на  білих  тих  вітрилах,
Що  красять  кораблі  в  морях  далеких.

Заграло  серце  на  душевних  струнах
Ліричні  мелодійнії  сонети,      
Слова  кохання  писані  на  рунах
Звучать  в  душі  на  цілую  планету.

Це  відчуття  таким  є  незбагненним
І  невідомо  коли  постріл  пролунає
Життя  стає  високим  та  блаженним
Один-одного  хто  навіки  покохає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: Антоніна Романюк