…І ПІСЛЯСМАК

1.  ПЕРЕДЧУТТЯ

…виникло  тихе,  
лагідне  передчуття
золотого…  сонячного…  
орео́льного  ніби  кола-круга…
безкорисливого  
несподіваного  давно
щирого  друга…  

чогось  простого  і  чистого
я́сного  і  наївно-врочистого

полохливе
щасливе  передчуття
радісного  співіснування,
взаємо-світлого-співжиття

2.  ПОДІЯ

заплутана
у  стропах  пухового  парашуту
насінина  кульбаби-молочаю
добралася  і  заглянула
у  мою,
павутиною  до  висоти  прикуту,
віконно-одкриту  келію  –
невагома-прозора
явилася  несподівано
перед,  устромленим  у  вікно,
моїм  відстороненим  зором

зависла  у  леті  на  мить  –
не  летить-не  вита,
і  ніби  вира́зно  говорить,
і  ніби  спішно  пита:
«…може,  
допоможете  –  де  б  знайти  
хутко  у  вас  тут  себе  засіяти?..»  

«у  нас  тут?  –  о...  ні…
у  нас  –  ні…
хіба,  знадвору  десь,  на  підвіконні,
у  якійсь  випадковій  заглибині
у  бетоні,
чи  тріщині  
на  стіні
одвісній…
а  у  нас  –  ні…»

3.  ПІСЛЯСМАК

вітер  дмухнув-проли́нув  
і  безслідно  зніс  насінину

післясмак  утрати  
зяє  по́рожньо  у  вікні
і  у  мені
післясмак  -
ніби  стало  щось  зовсім  не  так

14.10.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613362
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Валя Савелюк