Де очерети сушать болота,
Пливла у гості осінь золота
У пурпурових черевичках,
Сріблясто-попелястих мжичках,
У сіроокому тумані,
Жовтогарячому жупані.
Вітрами проникала у нутро,
Листочками розкинула шатро.
Сумує сивий Світязь від думок…
Так хочеться йому іще б разок
Зігріти хвилі, вже осінні,
У сонячному павутинні —
В обіймах лагідного літа.
Відбилась хвилями сюїта…
Піймати б той щасливий промінець —
Та всьому є початок і кінець… 14/10/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613349
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Lana P.