Я - захист твій, а ти - мій Захисник…
Вночі і вдень, в ясну погоду й в стужу.
Рятунок - я тобі, мені - ти Рятівник…
І важко нам обом, це визнати я мушу…
Ти тіло в змозі захистить моє,
Під захист свій беру твою я душу…
Воно тебе вже завжди впізнає -
І з цим миритися я мушу…
Коли дощами плачуть небеса,
Холодними безжальними дощами,
Коли всі дивляться на тебе зі скоса -
Стояти буду в тебе за плечами…
Торкнуся ніжно сонячним теплом
І вітром буду пестити волосся.
І зрозуміло буде тільки нам обом,
Насправді, що тут відбулося..
А ти будеш боротись за своє:
Іти вперед, і сміло озиратись.
Тому що будеш знати, що вже є
Можливість впевнено і міцно опиратись…
І де б не був би ти: в воді або в огні;
Високо в небі, чи в глибокім морі -
Прийду до тебе у твоєму сні -
Розділим разом ми ці дні суворі…
Я - захист твій, а ти - мій Захисник…
Без тебе жити як, не знаю далі…
Рятунок - я тобі, мені - ти Рятівник…
Розділим разом радості й печалі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2015
автор: Франко Наталія