Ненаписані рядки моєї долі,
Спалена книга душі,
Забуте відчуття волі
У темній сучасній глуші.
Шум міста - порожнеча думок,
Маленька пустеля мегаполісу,
Що має доріг клубок,
Та не має права до голосу.
Брак часу, чекання світлофору,
Натовп уносить з собою.
Кава зі смаком хлору,
Помах легкий рукою.
Посмішка скривлено-щира,
Як стрибок у склянку отрути,
А погляд так само сірий –
Не варто нікого дурити…
Ніхто не боїться смерті
У натовпі непоміченим…
Ми, власне, давно вже мертві,
Чи принаймні – скалічені.
Другого шансу не буде:
Ми зробили усе, що змогли.
Сьогодні – звичайний будень
В місті з чорної мли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613234
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 14.10.2015
автор: Анна Мокра