Як ти, осінь,
серця колисаєш...
Падолист заміта
соняхів
стовбуряччя в полях.
Накрапає...
Сивий день.
Сиві наші літа.
І чого
ми не бачили в світі?
І чого
ще готує доба.
Ви, журавлики, –
щастя при літі...
Теплих зим нам
з птахами, мольба...
Тож, оглянешся
вдаль –
битим шляхом
утікає ця доля моя,
ще одна
білокрилая птаха,
а думки,
що хмарини, роять...
Разом з тим,
це життя неповторне,
як скарбничка
моя і твоя;
не єдине,
та все ж, мов соборне
і над нами –
Її Покрова...
14.10.2015р.
Покрова Пресвятої Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613219
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Променистий менестрель