Немов повітря свіжого ковток,
Як сонця поцілунок в пору зимну,
Чи калинового намистечка разок
Для мене ти,матусю-Україно!
Рани твої болять - пече й мені,
А ти співаєш,то і я радію.
Чи поруч буду,а чи в чужині,
Тебе ніколи зрадмть не посмію.
Нехай тепло замінять холоди,
Та квітуватиме постійно в серці літо.
Моя любов до тебе - назавжди,
Ти,Україно найрідніша в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613207
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський