Я назавжди уб’ю себе в собі собою,
Я – більш не я, нема душі в мені.
Я з болем познущалась над любов’ю
І тепер гаснуть в ній чуттів тремкі огні.
Я вмру, бо винна, й жити більш несила
Й коханню в ноги на останок лиш вклонюсь.
Любила, та любов занапастила,
Тому сама в собі собою вб’юсь.
© Жанна Білавич, 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2015
автор: Жанна Білавич