Срібні роси

                       Довга-довга  ніч  осіння
                       Простирадлом  зоряним
                       Та  й  накрила  небо  синє.
                       Летіла  просторами,

                       І  лісами,й  долинами
                       Навперейми  з  вітром,
                       На  травичці  розсипала
                       Намистечко  біле.

                       Позбирати  ж  то  не  встигла,
                       Світанок  підкрався,
                       Так  залишились  краплинки
                       На  землі  лежати.

                       І  вже  ніченька  не  може
                       Знайти  те  намисто,
                       Назва  його  -  срібні  роси,
                       Кришталево-чисті.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612834
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський