сьогодні під ранок
змінити удвох цей світ
а завтра сказати усім
що насправді
все так завжди було
що кожен поріг вартий того
щоб на нього прийшли
кожна людина очікує тієї
хто даруватиме їй власне тепло
що самотні не люблять ні осені
ні оцих осінніх дощів
бояться нежитю
кутаються в шарфи
а насправді їм просто банально
не вистачає людського тепла
не вистачає любові
не вистачає щастя
не вистачає радості у житті
що коли йдеш по місту під час дощу
укрившись від світу хлипким зонтом
думаєш насамперед що було б добре
якби поруч хтось небайдужий йшов
щоб грів Твої руки в своїх кишенях
цілував Твоє серце
дарував свою щирість
і вчив розуміти справжню любов
сьогодні під ранок
змінити удвох цей світ...
тільки двоє помітять що все стало іншим
тільки для двох відтепер у житті
все змінилося
якщо у світі є правда
то ось вона -
ми почалися з любові
любов'ю ж ми і закінчимось
12 жовтня 2015 [05:13]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612815
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: Віктор Шупер