Стежина до Мекки

Коли  мета  не  просто  близько
Й  багряний  обпікає  жар
Важливо  знати  як  же  низько
Ти  впав  під  впливом  дивних  чар

Заради  усмішки  без  фальші
Колін  подертих  без  причин
Чи  пощасливиться  надальше
Відкрить  побільше  ніжних  див

Крізь  мить  розваг  та  небезпеки
В  полоні  нових  відчуттів
Я  прокладаю  шлях  до  Мекки
Стежиною  лиш  для  Богів

За  неї  бій  ведуть  криваво
Титани  й  демони  суціль
Відваги  й  розуму  тут  мало
Бо  перемога  -  самоціль

На  тім  шляху  згоріти  легко
І  стати  тим  з  небагатьох,
Хто  маючи  в  руках  лелеку
Лишивсь  стоять  на  власних  двох

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: green joel