Непрочитана сторінка

Ти  наче  непрочитана  сторінка,
Ти  наче  недоспіваний  сонет,
Концерт  життя  я  нервами  відбринькав,
Хоч  не  писав  душі  знедоленій  сюжет.

Тобі  вдалось  мене  розчарувати
Через  свої  нескорені  діла,
З  якими  я  ламав  зі  сталі  грати,
З  якими  потрапляв  на  сцену  зла.

Що  їсть  мене?  Не  дасть  вдихнути  в  груди
Істини,  яку  я  так  жадав…
А  вітер  весни  тихо  мене  будить,
Коли  слова  твої,  немов  вода

Так  ллються…  без  кінця  й  не  бачу  краю
Від  лепету  дитяти  потерпав,
Я  дав  би  волю  мелодії  із  раю,
Щоб  в  пекло  те  день  бувший  враз  забрав…

Стою  на  скелі,  дивлюся  вже  донизу,
Там  люди  метушаться  і  плюють,
Вони  шукають  нову  робочу  візу,
Щоб  відробити  почуттів  ріллю.

Там  буду  я  трудитися  і  мерти,
Там  буду  я  шукати  ті  слова,
Там  будуть  думки  один-одне  жерти,
Там  будеш  врешті  ти  і  буду  я.

Не  розумієш,  не  хочеш  розуміти,
Ти  хочеш  жити  тільки  по-стандарту,
Я  не  кидаю  у  твої  руки  квіти,
Й  не  хочу  далі  нести  тую  варту.

Я  не  пізнав  за  роки  ту  науку,
Хоча  так  близько  бувши  до  мети,
Я  майже  полишив  убивчу  муку
Що  не  давала  враз  мені  тоді  піти,

Закрити  двері  до  своїх  думок,
Закинути  до  біса  ту  тривогу,
Я  напишу  лише  з  прощань  рядок,
Відправлюсь  далі  мучити  дорогу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: Timothy M. Schneider