дерева

Ця  історія  не  стане  запереченням.
Листопаду  буде  солодко  і  сумно.
Хто  із  нас  зробився  іншому  предтечею,
і  що  мало  залишитися  у  сумі?

Розділи  надвоє  відчай  і  відчуження,
полони  мою  погану  половину.
Я  твій  теплий  сміх  ненавидіти  здужаю,
коли  серце  із  грудей  візьму  і  вийму.

Хай  слова  в  мені  танцюють  довго  колами.
Я  зберу  докупи  правильні  –  і  баста.

А  дерева  за  вікном  здаються  кволими.
І  мені  так  само.  Тільки  б  не  упасти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2015
автор: Катка