Фрустрація тіла у точці кипіння
Проходить під шкірою, наче вогонь.
І з неба янголом приходить прозріння,
Бере в свої руки, бере у полон.
А далі в агонії серце навтьоки,
Сполохано так, наче сірая птаха.
І ллються по шкірі сумнії потоки,
Чекають вони твого теплого змаху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2015
автор: Вікторія Єсеніна