В земные страсти вовлеченный,
я знаю, что из тьмы на свет
однажды выйдет ангел черный
и крикнет, что спасенья нет.
Но простодушный и несмелый,
прекрасный, как благая весть,
идущий следом ангел белый
прошепчет, что надежда есть.
Булат Окуджава
Ангел чорний, ангел білий,
Протиріччя, боротьба -
Нас з малих років навчили.
Та чи правда, чи така?
Чи такий уже він білий?
Чи їх справжні кольори
Наші очі не прозріли
З «дальтонізму» голови.
Бард, можливо, не дослухав
(видно, був короткий піст),
Та, якщо докласти слуха,
Буде зовсім інший зміст…
Ангел Сили Розуміння
Важко мовив із вишин:
- Бовдурам… нема спасіння!
- Є надія… їм взамін. –
Сказав тихо і без люті
Інший ангел – Ангел Суті.
Тут немає протидії.
Все, що сказано – збулось.
Дурень думкою радіє,
Що його врятує хтось.
Що усе само зростеться
І йому не доведеться
В поті свого розуміння
Здобувать собі спасіння.
Майстер добре постарався…
Кожен вибере своє:
Хто на власні дві зіп’явся,
Хто сидить і Долі жде.
Суть спасіння – це Прозріння.
І шляхів туди таких,
Як осяяння та вміння,
Досвід власний, розуміння –
Не змінити… й для дурних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611571
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Aheya