На місці обростає камінь.
Він — не розтрачений, без шрамів…
Та не судилось подорожнім —
Кишені їхні вже порожні…
Вони лишають власні тіні
На мить, у сонячнім сплетінні.
А ще сліди, якщо є плідні,
Особи тої — варті, гідні,
Щоб згадку залишити світлу,
Усмішку дружню і привітну!
30/05/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611506
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2015
автор: Lana P.