Не кричи, я почую й так,
Простягни лиш до мене руку,
Доторкнися моїх плечей.
Безпритульному клич Ітак
Навіватиме тільки муку
І безсоння важких ночей.
Уночі сумний листопад
Запорошив мої дороги,
Тільки вітер десь шелестить.
Почекай, мій осінній Сад,
Серед радощів і тривоги,
Недописані ще листи.
Не кричи я почую, знай
Навіть краплі струмком зіллються,
Не сьогодні нехай - колись...
Не засмучуй, не проклинай -
І століття на миті рвуться,
Якщо долі переплелись.
04.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2015
автор: Ліна Ланська