І знову ранок
У моє вікно
огидне місто зазира недобрим оком
Я б задушив
я б розірвав його
аби не бути тут всевидючим пророком
Аби не бути тут
Аби не тут
щоранку з острахом чекати п’яний вечір
Щокою зі столів стирати бруд
в шалманах тьмяних
де життя вже недоречне
І знову ранок
Знову у вікно
отруйні запахи пускає кляте місто -
борщі
заводи
випари
лайно
думки пожмакані і вже давно не чисті
Прокинулись машини і птахи
Погрітися в вікно вповзає прохолода
І втому сонце злизує з дахів
І замість сліз вичавлює свячену воду
Втирає слину вітер приміський
з оскалених ротів пихатих землячків
Стікає в небо їхній піт слизький
а очі ваблять лише мертвих світлячків
Я тут не жив
Я тут не був
Я не...
Це місто застрягає в горлі наче кістка
І ранок синім вечором блює
І ніч-шалава бавить нами свою кицьку
збірка "П`ята пора року" цикл "П`ята пора року"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610933
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2015
автор: Валентин Терлецький