Як вечір опуститься з неба
І темінь впаде навкруги,
Це чути і бачити треба,
Й любити ріки береги.
Біліють ромашки в долині,
Колише їх спів солов’я,
На самім вершечку калини
Він долю чиюсь забавля.
Лиш роси спочинку не просять,
Холонуть в траві після дня.
Сховалися бджоли і оси,
І вся комашина рідня.
Комар, до пів ночі голодний,
Шукає крові-свіжачка,
Не любить він ночі холодні,
Адже не пошив піджачка.
Завмерла в гніздечку пташина.
За день наліталась. Хай спить…
І м’ята дріма, й конюшина.
Боюсь на вужа наступить.
05.07.13
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609967
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)