В часи, коли печаль Цариця,
Володарка думок і почуттів,
Не білий лебідь, а синиця,
Веде рахунок моїх днів.
Коли боюся порожнечі
В своєму серці і душі,
Непередбаченої втечі
В краї де не живуть вірші.
Коли павук плете тенети,
І небо пада до землі -
Мої надії, мрії, злети
Такі здаються незначні...
Я йду до тебе, вірна Музо,
У світ поезіі й краси,
У світ великого Карузо,
В народну пісню із роси.
В Костенко Ліни стиль високий
"В безсмертний дотик" до душі
У парус білий одинокий
У ненаписані вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2015
автор: Тетяна Акименко