Не поверне ніхто своє слово,
Яке вийшло уже з його вуст.
Завтра чіпко воно тебе зловить,
Й кине в ліжко, як злодій Прокруст.
Що воно відсіче, ми не знаєм:
Щось важливе і нам дороге.
Стережімося, як промовляєм,
Бо щоб з нього не виросло «Ге».
Ми свою долю творимо словом.
Воно судить і зводить нас в ранг,
Кожної миті, також, готове
Нас ударити, мов бумеранг.
І не граймо ніколи словами,
Щоб хоч чуть може хтось похвалив,
Слово деревом стане, ділами.
Ти ж не Той, щоби те відмінив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609658
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2015
автор: Тріумф