Ти дивишся на землю? Я на небо!
Для мене світ прекрасний, а для тебе?
Вмерло все навколо, і нема живого?
Подумай, друже, може, скоїв ти чогось лихого?
Я вірю в те, що думка наша завжди
Впливає на життя оте буденне...
Ти хочеш, мабуть, перламутрів, замшів?
А маєш щось у гаманці таке злиденне?
По-перше, відпочинь від тяжких дУмок,
Забудь про всі стандартні негаразди.
Ти думаєш, що ти не маєш гумок,
Щоб вміло прибирати всі свої незгоди та нещастя?
Можливо, просто осінь вміє додавати
Тона багряно-сірі і невдалі?
Дивись на це не як на вперті вади,
А як на два боки чудової медалі.
І в кожній стороні шукай все гарне,
І не засмучуйся від мілкої гидоти.
Твій негатив в очах - це дійсно марне,
Твій позитив спасе тебе від брУдного болота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609327
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: Інфант