Виткала ніч зоренята,
Що захололи в імлі,
Нижче пливуть журавлята.
Літо несуть на крилі.
Плине позаду них осінь,
Листя вдягає в печаль,
З золота сплетені коси
Літу махають: « Прощай!»
Ранки сивіють росою,
Літечко бачать у сні,
Небо не пахне грозою,
Плачуть хмаринки сумні.
В ліс тепер ходимо пішки,
Кілька долаєм бродів.
Дні покоротшали трішки,
Сумно і нам, і воді.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609281
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)