Червона площа.
Ранок. Гудуть ноги.
Москва святкує свято Перемоги.
Сторічний ювілей – кругленька дата!
І хто ж то буде той парад приймати?
Побатальйонно, вишукувшись в ряд,
З останнім галасом курантів о десятій,
Велично з протягом звучить: Парааад!
І Путіна обличчя на плакаті…
Святково прибрано довкола тут усе,
Ізнову він стоїть на Мавзолеї –
Тож з нами Бог! Спасе і пронесе,
З ним поряд - Сталін, Гітлер, Ленін!
Адольфа з Йосею - наука клонувала,
Для всіх присутніх – був добрячий шок…
Володю Леніна з труни реа… (простіш підняли)
І запросили з шоу-бізу всіх зірок.
Ульянов зразу став писать декрети:
Кого повісити, у кого що забрать,
А Йосип резолюції кладе на все те –
Коротко й лаконічно: РОЗСТРІЛЯТЬ!
Із Гітлером під руку всі гуляли,
Той на прохання верещав: Гітлер КАПУТ!
І Льоню Брежнева зі смаком цілували,
Микиту чмокали у лоба і у пуп.
Помиті коні, танки, літаки,
Копита, барабани б’ють…
Орли на баштах сяють і зірки,
Мотори і пропелери гудуть…
Величне свято – свято Перемоги!
Хоча забули кого і із ким –
Скандують імена вождів на що є змоги,
Вітають третій і останній Рим!
Прилюдно Путіна припнули на хреста,
Якого він заніс на Лобне місце…
Його, месію, весь народ вітав
Й кричав: Він – Бог!
Щосили, ледь не тріснув.
Потому зняли - начебто, воскрес,
Піднявся на трибуну в мікрофона,
Хильнув півлітра – щоб прибрати стрес
І дав наказ іти вперед колонам!
Пішла піхота римських легіонів,
До блиску чищені суворівські полки,
Тачанки, запряженні коні,
За ними танки, БТРи і Буки.
Катюші, Гради, Буратіни, Іскандери,
Над ними в небі пролітали літаки,
Багацько йшло китайців - як холери,
Індійські та чеченські вояки.
А замикали той парад – попи,
Між ними сірі та зелені чоловічки –
Кадилами кадили і кропили,
В кінці усіх хрестили біля річки.
Народ був в захваті: агенти ФСБ
Горілку безкоштовно наливали,
Але усе, що жовто-голубе
Безжально відривали і топтали!
Надвечір, за традиції – салют!
Години дві у небі миготіло,
З екранів і плакатів: Путін – ТУТ!
А поряд – журавлі летіли…
Уранці від’їжджав кортеж гостей…
У психлікарні складений був Звіт:
Приблизно 50 пожеж, 700 смертей
Іще десь стільки ж написали заповіт.
Всі витверезники були забиті вщент,
Ще й досі по палатах чути спів,
Швидкої не було вільних карет,
Споїли 100 відсотків лікарів…
З завісів зняли кілька сот дверей –
На них вони катались, як на танках,
Пляшками кидали через паркан в людей,
І зґвалтували дворову Каштанку.
Бог-Путін йти на Крим ззивав,
Його підтримали у «Раді Федерацій»…
Один утримався та не голосував
Оскільки нещодавно зламав пальці.
Що ж, непогано, так посвяткували!
У головного лікаря печаль –
Що «Путіна» в кінці ліквідували -
Цікавий хворий був для практики – от жаль!
Наказ по святкуванню - лаконічний:
Відмити двері, вікна – залатать.
"Безсмертних" - в морг і "пам'ять вічна",
Хто в ліжку відлежався – покарать!
Замислився, потер чоло, замріяв
І дописав в куточку свій наказ:
Того, який утримався – у хірургію, -
Немає місця опозиції у нас.
В повітрі ще з учора пахло димом,
Смердить у коридорі сеча й газ…
Всі хворі почуваються щасливо,
На славу вийшло свято – просто клас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609157
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)