Як шкода, що минуле пишуть переможці,
Забувши справжню цінність у житті...
Невже це гідно - обливати брудом батька у очах дитини
За те, що він хотів світліше майбуття?
Так... Кров лилася ріками...
Десятки років - день і ніч лунали громи пуль....
Але, загинули солдати за життя, за сонце
Хоча і їм не вистачило сил...
Поважайте тих, хто віддав майбутнє...
Хто бився за чужі обіцянки пусті...
Прості солдати - ось це переможці...
А переможені - це ті вожді, що славу всю присвоїли собі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608902
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 23.09.2015
автор: Мирося Іванюк