Я хочу дійти до вершини, до піку, до краю,
Піднятися вгору й летіти на крилах душі.
Я хочу дійти до мети, я зможу, я знаю.
Поможе мені вітрюган, що не має межі.
Поміж вого волосся заблудиться вітер із гір,
попід руки підхопить мене мій янгол-хранитель
І летітиму я все увись і увись до тих пір,
Поки серце не скаже, що поруч мій рідний обитель.
Так летітиму я поміж хмар і безкраї простори,
де немає ні зла, ні смертей, де ролі не граю.
Як впаду, то підхопить мене темне і синє море,
Допоможе пливти до вершини, до піку, до краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608814
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2015
автор: Олександра Бабич