Ще сонною
візьми в руки
рупор,
навстіж вікна двері
кричи кричи
про біль про немилість
хай чують ті за стінами
на проспекті.
Відпусти сльози галасуй
доки є сили,
маєш на це право
маєш усі підстави
тебе дуже образили
годували маячнею
солодкими фразами
прив*язавши до себе
покинули.
Хтось втамував свої бажання
твоє тіло було орендоване
ти не була чиєюсь мрією
це була маленька вистава
ти зіграла роль
стоїш без квітів за кулісами
маленька казка
де ти була Алісою
він був білим кроликом
і ти бігла за ним усюди
проснулась. І ось ти
серед кімнати
кричиш в рупор
і біль доноситься
до незнайомих людей
він змушує обернутись пішоходів
комусь важко збагнути,
а тобі отямитись
любов-нора в котру ти
впала випадково
усе минеться...
лиш білий кролик виявився потворою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2015
автор: Vin Libert