Летять літа, минаючи напасті,
Крізь гострий біль і горя, і біди,
Летять у пошуках людського щастя,
Щоб хоч відносний спокій віднайти.
Летять за клином, вільним, журавлиним,
Та тільки не вертаються назад.
Вони чомусь не надто говірливі,
За них частіш розказує сльоза.
Летять літа крізь тишу снів, пасивних,
Крізь дні невдач, суворих і гірких,
І додають і мудрості, і сили,
Щоб людству вистачало на віки.
22.11.2012.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608719
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)