Коли ранок – розпечений метеорит –
Увірветься у сонну вежу,
Доторкнеться до тебе, що в ліжку спить
І до мене, який за тобою стежить,
Коли диктор на радіо сплутає всі слова
І цього не помітить жоден філолог,
І коли на ранок не болітиме голова –
Так спокійно буде і так кайфово
Зустрічати світанок удвох
(Щира радість, яку відкривала Єва).
Ти повіриш у більшість моїх казок,
Переїдеш до міста Лева…
Але це буде в іншому вже житті,
Ну а поки, живі та безстрашні
У чарівному передчутті
Проростають семантики наші.
Проростають маршрутами теплотрас
Від мого – до твого передмістя.
І запалюють нас, як запалюють гас,
Як на полі бою - остання пісня.
P.S. Інколи пісні допомагають порозумітися краще, ніж слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2015
автор: Олександр Ткачинський