ГРУФФАЛО (переспів для дітей)

Gruffalo  (Граффало  або  Груффало)  з  однойменної  британської  книги  1999  року.  Автор  –  Джулія  Дональдсон,  художник  –  Аксель  Шеффлер.  Книга  не  зразу,  але  стала  дуже  популярною  у  Великобританії  і  всьому  світі,  її  наклади  складають  кілька  мільйонів  примірників.  2009-го  року  був  створений  анімаційний  фільм.
Російською  мовою  книга  вийшла  2005-го  року  у  перекладі  Марини  Бородицької,  в  серії  «Машинки  творения»  видавництва  «Машины  творения».
Свій  "переспів  переспіву"  (тобто  з  російської)  я  зробила  для  драмгуртка  одного  з  молодших  класів  одного  з  київських  ліцеїв,  коли  дітки  захотіли  розіграти  казку  українською  мовою.
 

ГРУФФАЛО

1. Гуляло  лісом  Мишеня,  аж  Лисонька  біжить,
Все  нюхає  та  дивиться,  бо  їсти  їй  кортить.
- Ой,  Мишенятко  бачу  я!  От  радість,  от  щастить!
Тебе  до  себе  снідати  запрошую  я  вмить!
- Я  чемно  перепрошую,  -  Мишатко  пропищав,    -
Бо  снідати  із  Груффало  ще  вчора  обіцяв.
- А  що  таке  це  груффало?  Про  кого  ти,  малий?
- Це  мій  давно  знайомий  звір:  великий,  сильний,  злий!
Він  має  зуби  гострі,  ще  й  гострі  пазурі!
Зустрітися  домовились    ми    з  ним  на  тій  горі!
Не  знаю,  що  він  зготував  сьогодні  до  сніданку?
Мабуть,  лисиць    тушкованих,  а  ще  до  них  сметанку.
- Сметанку,  кажеш?    Ой!  Спішу!  Не  маю  ні  хвилинки!
Лисичка  кинулася  в  ліс,  де  сосни  та  ялинки.
- Яка  ж  немудра  Лиска  в  нас,  не  знає  геть  нічого!
Немає  зовсім  Груффало  –  я  їй  збрехав  про  нього!


2. Гуляло  лісом  Мишеня,  аж  гульк:    Сова  летить,
Все  нюхає  та  дивиться,  бо  їсти  їй  кортить.
- Ой,  Мишенятко  бачу  я!  От  радість,  от  щастить!
Тебе  до  себе  на  обід  запрошую  я  вмить!
- Я  чемно  перепрошую,  -  Мишатко  пропищав,    -
Обідати  я  з  Груффало  ще  вчора  обіцяв.
- А  що  таке  це  груффало?  Про  кого  ти,  малий?
- Це  мій  давно  знайомий  звір:  великий,  сильний,  злий!
Він  має  ноги,  як  стовпи,  а  черево,  як  бочка!
Зустрітися  домовились    ми    з  ним  біля  струмочка!
Не  знаю,  що  він  зготував  сьогодні  на  обід?
Сову  свіженьку  любить  він,  підсмажену  як  слід.
- Як  ти  сказав,  підсмажену?  Ой!  Як  це  я  забула?
У  мене  ж  справи!  І  Сова  мерщій  в  дупло  чкурнула!
- Яка  ж  немудра  в  нас  Сова,  не  знає  геть  нічого!
Немає  зовсім  Груффало  –  я  їй  збрехав  про  нього!


3. Гуляло  лісом  Мишеня,  Гадюка  шарудить,
Все  нюхає  та  дивиться,  бо  їсти  їй  кортить.
- Ой,  Мишенятко  бачу  я!  От  радість,  от  щастить!
Зі  мною  повечеряти    запрошую  я  вмить!
- Я  чемно  перепрошую,  -  Мишатко  пропищав,    -
Вечеряти  я  з  Груффало  ще  вчора  обіцяв.
- А  що  таке  це  груффало?  Про  кого  ти,  малий?
- Це  мій  давно  знайомий  звір:  великий,  сильний,  злий!
У  нього  очі,  як  вогонь;  язик  чорніший  нічки!
Зустрітись  ми  домовились  сьогодні  біля  річки!
Не  знаю,  що  він  зготував  сьогодні  до  вечері?
Він  дуже  любить  із  гадюк  у  соусі  тюфтелі.
- Як  ти  сказав,  у  соусі?  Пробач,  спішу  у  справах!
Гадюка  швидко  поповзла  і  миттю  зникла  в  травах.
- Яка  ж  немудра  в  нас  Змія,  не  знає  геть  нічого!
Немає  зовсім  Груффало  –  я  їй  збрехав  про  нього!
Збрехав  –  і  добре!  Молодець!
Всіх  налякав  я  –  і    кі…


4. -  Ой!  Що  це?  Звідки  взявся  тут  страшенний  звір  великий?
Він  має    зуби  й  пазурі  і  вигляд  зовсім  дикий!
Він  має  ноги,  як  стовпи,  бородавку  на  носі!
У  лісі  я  таких  потвор  не  зустрічав  ще  досі!
Ой,  матінко!  Це  Груффало!
 Воно  мене  понюффало!
- А-а-а!  Їжа  тут  сама  іде  мені  до  рота!
От  покладу  тебе  на  хліб  –  і  маю  бутерброда!
- Мене  –  на  хліб?  Не  вийде,  я  не  боюсь,  повір,
Бо  я  у  всьому  лісі  є  найстрашніший  звір.
То  ж  нумо  прогуляємося  лісом  тут  і  там,
І  ти  переконаєшся  у  цьому  зараз  сам!
- Ну,  що  ж,  ходімо,  ти  –  вперед,  я  –  за  тобою  слідом!
Для  сміху  можна  і  пройтись  мені  перед  обідом!

5. Неспішно  йдуть  вони  удвох,  навколо  ліс  шумить,
Аж  чують  –  хтось  там  у  траві  сичить  і  шурхотить.
- Яка  приємна  зустріч!  Це  ж  тітонька-Змія!
Давно  тебе  не  бачив,  вже  навіть  скучив  я.
Змія  сказала:  -  Лишенько!  Боюся,  просто  жах!
І  вмить  втекла,  сховалася  в  густих  чагарниках.
- Ну,  що,  переконався?  –  герой  наш  пропищав!
- О,  так!  Я  дуже  вражений!  –  тут    Груффало  сказав.
-
6. Неспішно  йдуть  вони  удвох,  навколо  ліс  шумить,
Аж  чують  –  хтось    на  дереві  «пугу-пугу!»  кричить.
- Яка  приємна  зустріч!  Це  ж    ти,  бабцю-Сова!
Давно  тебе  не  бачив,  вже  навіть  скучив  я.
Сова  сказала:  -  Лишенько!  Боюся,  просто  жах!
І  вмить  втекла,  сховалася  десь  у  густих  гілках.
- Ну,  що,  переконався?  –  герой  наш  пропищав!
- О,  так!  Я  дуже  вражений!  –  тут    Груффало  сказав.
-
7. Неспішно  йдуть  вони  удвох,  навколо  ліс  шумить,
Аж  бачать  –  хтось  у  шубці  рудесенькій  біжить.
- Яка  приємна  зустріч!  Це  ж  Лисонька  моя!
Давно  тебе  не  бачив,  вже  навіть  скучив  я.
Сказала  Лиска:  -  Лишенько!  Боюся,  просто  жах!
І  вмить  втекла,  сховалася  в  густих  чагарниках.
- Ну,  що,  переконався?  –  герой  наш  пропищав!
- О,  так!  Я  дуже  вражений!  –  тут    Груффало  сказав.

8. -  Ну  от,  тепер  ти  бачиш,  що  правда  тут  моя!
Що  звір  тут  найстрашніший,  звичайно,  –  саме    я!
Та  я  давно  голодний,  уже  й  поїсти  слід.
Я  Груффало  з  горішками  замовлю  на  обід.
Тут  заревло  чудовисько:  -  Боюся,  просто  жах!
Ламаючи  дерева,  звір  зник  в  густих  лісах.
А  наше  мишенятко  горішки  наминає    -
Хто  прогулявся,  апетит  завжди  чудовий  має!  









 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608090
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.09.2015
автор: Лавинюкова Тетяна