[i]Вона була кохана,
Не так давно була.
Коли на дереві в садку,
Зелене листячко було.
Коли по літнім вечорам,
Співали пташки.
Коли легенький літній вітерець,
Бутони квітів колихав.
А дощик прохолоду надавав.
Але зелене листя пожовтіло.
Зів'яли квіти у саду.
І небо плаче рясними дощами,
А сильний вітер листя обрива.
Тепер вона сомотньою стала,
Бо він пішов.
Пішов у небуття,
Невтримавшись за життя.
Йому свої холодні руки,
Смерть непомітно простягла.
В страшній аварії пекучій,
Закінчилось його життя.
Тепер, вона залишилась одна,
В холодній темній ночі.
Без світла та тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2015
автор: Mein Herz Brennt