Безодня

Тебе  сюди  щось  привело
При  втраті  власних  волей.
Спокусою  все  заплело  
Із  невідомих  болей.

Летіли  листям  місяці,
Мерзли  в  зимовому  морозі,
Але  це  все  вело  сюди
Цього  бездонного  порогу.

Ступи  лиш  крок  та  пропади  -
Залиш  своє  ти  існування.
Там  розтворись  серед  води
І  вперше,  і  востаннє.

27.08.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607692
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Світодар Лютововк