Стань сонячним променем серед дощу,
Чи тихою заводдю, поки не вщух,
У кронах дерев, щоб сховатись.
Стань медом, солодшим трави полину,
Прокляттям тому, кого не прокляну,
Довершеністю, щоб віддатись.
Віддатись думками, душею землі,
Занедбаним полум"ям, десь у імлі
Не тліти - вогнем увірватись.
Стань в пригорщах лісу долиною сліз,
Де Мавку коханий до серця притис,
Не в силах їй більш опиратись...
Не сохнуть приречено знову і знов,
Із вітром змагатися серед дібров,
Грайливою зливою зватись.
Вересень 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Ліна Ланська