Так хочеться побути біля тебе
Хоча б хвилину... Хоч маленьку мить.
Так довго ми в обоє в тьмі блукали,
Шукаючи ті половинки наших душ...
Тепер знайшли... Тож побуть зі мною,
І не пускай ні в горі ні в біді...
Вдих... Видих... Як же оп’яняє
Твоя присутність... голос... губи...
Й твоя рука, що на моїй спині...
Так хочеться провести цілу вічність,
Забувши цілий світ... Бо Всесвіт - то є ти...
Вдих... Видих... Ніч безмежна...
І сон не владарює серед двох сердець...
Є тільки ти і я... Ніхто нас не турбує...
Загублені для всіх... Навіки разом ми.
А тільки сонце знову засіяє
Із сна мене розбудить поцілунок твій...
І знову разом...
Навіть смерть нас не розлучить...
Вдих... Видих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607548
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Мирося Іванюк