Є у мене донечка, маленька Марічка.
Моє ясне сонечко і безсонна нічка.
Має моя доня всередині дзиґу.
Ні секунди без пригоди, рідним на утіху.
Голосочок- дзвоник. Кучері русяві.
Випромінює тепло, ніжність й чисте сяйво.
Іноді є неслухняна та буває вперта.
Та душа її дитяча щира та відверта.
За її усміхнені милі оченята,
можу душу й серце назавжди віддати.
Хай лишень здорова буде і щаслива,
а на усе інше, в мами, віднайдеться сила.
Сила, щоб любити, проганять ненастя.
Бо посмішка дитяча- то найбільше щастя!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607065
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: Юлія Сніжна