афіші сіріють, блідне парнас…

Самотнім  жахом  виявляю  у  думках  твій  прах
ти  все  добивав  невизначеністю  дій,
байдужим  зараз  здається  наш  крах
кадрами  років  листаю  книгу  подій.
Падай  темнолистом  тихим,  осені  печалі,
проходи  забутим,  незгаданим  сном
ніхто  сумувати  не  буде  за  нами
ми  й  так  перевернули  все  з  тобою  вверх  дном
ображатися  на  тебе  вже  немає  сенсу,
розриватися  душі  -  вогонь  вже  загас
з  тобою  все  ж  танцюю  в  вальсі  декадансу
афіші  сіріють,  блідне  парнас...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2015
автор: owl silence