Домалюй собі крило

Життя  –  це  рух…уверх  чи  вниз,
Підйом,  пряма,  а  іноді  –  і  схил,
Коли  навколо  жовч  і  слиз,
Й  боротися  немає  більше  сил.

Не  видно  навкруги  стежин,
Тобі  здається,  що  прийшов  кінець,
Але  в  житті  лиш  ти  один
Своєї  долі  держиш  олівець.

Тож  домалюй  собі  крило
І,  наче  синій  птах  на  висоті,
Поглянь  із  неба  на  село  –
Здалека  точно  всі,  як  ти,  в  житті.

І  скинь  той  якір,  що  на  дно
До  хижих  звірів  вперто  тягне  вниз,
У  руки  ти  візьми  кермо
І  обминай  життєву  жовч  і  слиз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606842
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2015
автор: Плюта Вікторія